Він любить усе, що жужжить та кусає. Саме так можна пояснити різнопланові вподобання Михайла Павлюка, рятувальника з Усть-Чорної, який збирає дрони та водночас розводить бджіл. До війни незвичайним хобі вогнеборця було бджолярство, а з початком повномасшатбного вторгнення родина Павлюків не змогла залишитись осторонь, тож до захоплень Михайла додались fpv-дрони.
“Якось під час розмови із сусідом Іваном, дядько якого зник безвісти на передовій, запропонував йому збирати дрони для наших бійців. І хлопець одразу ж погодився. Але окрім ідеї та бажання в нас нічого не було, тож почали гуглити з чого складається той самий дрон, і незчулись вже коли купляли комплектуючі для нашого першого “птаха”. Зібрали, відправили на передову та стали чекати відгуків. Згодом прийшов відеозвіт і виявилось, що наш перший дрон доставив білети на концерт кобзона аж вісьмом ворогам. Це вмотивувало нас і далі продовжити корисну справу”.
Робота зі збору дронів кипить і нині. Михайло та Іван їх збирають, дружина Михайла – Світлана – дізнається про потребу в дронах від наших бійців та ще, на додачу, організовує закарпатські смаколики для військових. Наразі на рахунку усть-чорнянських умільців вже 5 пташок, які полетіли на допомогу нашим воїнам.
З війною бджолярство відійшло на другий план. Зараз не до цього. Всі свої зусилля та дні поза чергуваннями й вогняною вартою Михайло присвячує роботі над перемогою. Щодо захоплення медоносними комахами, то це скоріше релакс та задоволення. Адже треба любити не мед, а бджіл. Тоді вони віддячать своєю результативною роботою. А в них все як у нас, людей. Є свої вартові, розвідники, робітники та навіть рятувальники, які захищають і наполегливо працюють разом для спільного блага. Як і всі ми — українці.
