Івану Васильовичу Мирону призначено довічну Президентську стипендію:
«УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №291/2020
Про призначення довічних державних іменних стипендій громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність
Призначити довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність:
9.МИРОНУ Івану Васильовичу (Закарпатська область);
Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
24 липня 2020 року»
Іван Мирон народився 9 березня 1929 року в селі Росішка Рахівського району у сільській родині, тут мешкає й зараз.
У дитячому віці належав до «вовченят» (пластові новаки).
Працював вчителем початкових класів.
Був активним учасником антирадянського руху.
Восени 1950-го року відмовився служити в армії «окупантів».
У травні 1951 р зраджений і арештований. Слідство велося в Ужгородській тюрмі. У січні 1952 р отримав вирок — 25 років суворого режиму: Харків, Новосибірськ, Красноярськ, етап по р Єнісей до Норільська. У 1953 р — учасник повстання політв’язнів у Норільську.
Весною 1976 р побачив волю.
Реабілітований 18 липня 2019.
