Про це інформує пресслужба Карпатського біосферного заповідника.
Ось таке миле лисеня зустріли наші науковці під час польового виїзду в Свидовецький масив
Лисиця звичайна (або руда) – це тварина Родини Псові, яка в Україні зустрічається повсюдно. Вона є героїнею багатьох народних казок, де завжди виступає хитрою та кмітливою.
Довжина тіла лисиці 45-90 см, маса – 3-14 кг. Мордочка в лисиці загострена, очі жовті. Вуха настовбурчені, зовні чорного або коричнево-червонуватого кольору, а внутрішня поверхня біляста. Ніс темно-коричневий або чорний.
З органів чуття у лисиці найрозвиненішими є нюх та слух, зір у тварини негострий, через це вона може близько підійти до людини.
Шерсть на спині яскраво-руда, з невиразним темним відтінком, черево біле, іноді чорне. Живіт та горло – білясті. Нижня частина ніг чорна.
Хвіст пухнастий, довжиною 30-60 см, часто має білий або чорний кінчик.
Лисиця є моногамною твариною – розмножується лише раз на рік, взимку. Вагітність триває майже 2 місяці. У виводку може налічуватися від 4 до 13 цуценят, кількість дитинчат залежить від харчових запасів довкілля. У двотижневому віці лисенята вже починають бачити, чути та мають перші зуби. Півтора місяця мати годує їх молоком. У вихованні малечі беруть участь обоє батьків, які поступово привчають їх до звичайної їжі та до полювання. Цуценята рано починають відлучатися від «дому». До осені вони повністю виростають і здатні жити самостійно.
Своє харчування лисиця змінює відповідно до середовища проживання й місяця року. Вона може вживати понад 400 видів тварин і кілька десятків видів рослин, проте основу її раціону становлять полівки.
Також не проти поласувати:
зайцями,
дикими і свійськими птахами, кладками яєць,
комахами,
падаллю,
плодами рослин.
Чисельність лисиць щороку коливається. На стан її популяції впливають: кількість гризунів, погодні умови, наявність інфекційних захворювань тощо. У голодні роки плодючість самиць знижується і цуценят виживає менше. Живе лисиця в дикій природі від 3 до 10 років.
ЇЇ природними ворогами є:
яструби,
вовки,
ведмеді,
люди.
Лисиця сама риє нору і для цього обирає ділянку з піщаним ґрунтом на схилі пагорбу, яка захищена від підтоплення водою. Інколи може використовувати печеру, а також захоплювати чуже житло. Постійні сховища лисиці використовують лише під час виховання потомства, а решту року проводять на свіжому повітрі.
Фото: А. Козурак.
