Одне з найдавніших, якщо не найдавніше заняття горян у Карпатах – скотарство, дало поштовх багатьом звичаям і обрядам.
Серед таких є і обряд Міра, що з давніх давен побутує серед жителів гірських регіонів Закарпаття – історичного Марамороша. Її традиції мають економічну й культурну складову, сприймаються як свято. Міра вносить лад у господарський уклад, допомагає зберігати національну ідентичність місцевого населення.
Цим пояснюється бажання жителів Ясінянської громади, до якої входять селище Ясіня, села Чорна Тиса, Лазещина та Кваси Рахівського району, домогтися внесення традицій Міри як свята до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Насамперед Міра – це практичність. Власники овець використовують відгінне полонинське господарство для практичних цілей – використання карпатських полонин для виробництва сиру й вурди. І обряд Міра, який проводиться щороку в травні, є одним із основних у відлагодженому господарському механізмі.
Маючи зацікавленість в отриманні продуктів харчування, селяни за спільною угодою з вівчарями довіряють їм своїх тварин на полонинське літування. Це – загальний опис дійства, яке горяни вважають своїм традиційним святом. Детальніше про нього – нижче.
Друге важливе значення Міри – соціальність. Споконвічні традиції об’єднують селян довкола спільних цінностей, привчають шанобливо ставитися до природи, жити в злагоді та співпраці. Сприяють згуртованості та міжпоколінному спілкуванню.
Міра у Ясінянській громаді на Рахівщині має схожість і з тими дійствами, що побутують в інших місцевостях Закарпаття, де займаються відгінним вівчарством. У Тячівському і Хустському районах той день, коли відбувається вимірювання молока овець і їх виганяють на полонини, має іншу назву – Мішання.
Перед внесенням до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Міра пройшла чимало етапів.
Вперше зацікавилися традиційним святом «Міра» працівники КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради Олена ГАЙДУК та Владислава РІШКО у 2022 році під час проведення інвентаризації елемента НКС «Гуцульська бриндзя». Тоді й було запропоновано представникам громади зафіксувати та описати Міру. А вже у червні 2023 року Ясінянська територіальна громада стала переможцем обласного конкурсу презентацій елементів нематеріальної культурної спадщини «Збережімо традиції краю» за презентацію елемента НКС «Традиційне свято «Міра»». До слова, на конкурсі, який організував і провів Центр культури, було презентовано 10 елементів НКС.
Журі запропонувало переможцям подавати матеріали на розгляд комісії зі збирання, обробки та складання орієнтовного переліку елементів НКС Закарпатської області для занесення цих елементів до Регіонального переліку нематеріальної культурної спадщини.
На початку ініціативна група сформувала Облікову картку елемента НКС України під назвою «Традиційне свято «Міра». Картка вмістила опис свята до найменших деталей. Також тут наявні фото- і відеоматеріали, посилання на інтернет-ресурси та згоди від носіїв традиції Міри. Серед них жителі Лазещини Ілько ПЕТРЮК, Чорної Тиси – Анатолій ПАВЛЮК, селища Ясіня – Михайло МАРУСЯК, Василь МУХАНЮК, Онуфрій АНДРІЙЧУК і Василь МАРКУЛЬЧАК.
Підготовчий процес завершився зборами ініціативної групи Ясінянської громади, на котрих ідея набула остаточного схвалення і була затверджена головою селищної ради Андрієм ДЕЛЯТИНЧУКОМ.
«Ми взялися за доволі копітку роботу не з міркувань, що це, мовляв, престижно чи щоб когось випередити. Прагнули зафіксувати традиції Міри, знаючи, що це – гарантія збереження елемента нематеріальної культурної спадщини у всій повноті, – ділився думками голова Ясінянської селищної ради Андрій ДЕЛЯТИНЧУК. – Запорукою успіху стало те, що в процесі підготовки необхідних матеріалів отримували значну методичну і практичну допомогу від Обласного організаційно-методичного центру культури. Це дозволило вчасно і у відповідності з усіма вимогами підготувати необхідні документи. Відзначу, що великий внесок у справу зробила головний спеціаліст відділу економічного розвитку та туризму селищної ради Галина КЛИМПУШ».
Наступним кроком стало надсилання пакету документів до КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради на розгляд комісії зі збирання, обробки та складання орієнтовного переліку елементів НКС Закарпатської області.
«15 листопада 2023 року відбулося засідання комісії зі збирання, обробки та складання орієнтовного переліку елементів НКС Закарпатської області. Комісія одностайно проголосувала за внесення «Традиційного свята «Міра» до регіонального переліку НКС, – розповідала в.о. директора КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» ЗОР Ганна ДРОГАЛЬЧУК. – Регіональний перелік збагатився ще одним елементом НКС, з чим ми й привітали ясінянців».
Міра вийшла на фінішну пряму. Завідувач сектору нематеріальної культурної спадщини Центру культури Владислава Рішко та провідний методист Володимир Сичкун доопрацювали пакет документів та відправили його до Міністерства культури та інформаційної політики.
А вже 26 грудня 2023 року Міністерство культури та інформаційної політики України схвалило рішення про внесення «Традиційного свята «Міра», характерного для мешканців гуцульської Рахівщини, до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України з інвентарним номером 083. На сьогодні у цьому переліку значаться 88 елементів. Галузь спадщини, до якої віднесена традиція ясінянців, – «Звичаї, обряди, святкування».
«Наша територіальна громада зацікавлена в тому, щоб вигін овець на полонини відбувався чітко й безпроблемно. Як-не-як, замалим не 5 тисяч овечого поголів’я – вагома матеріальна підпора в житті сільчан, які з вівчарства отримують сир і вурду, м’ясо, вовну. Зрештою, це забезпечує сталий розвиток громади, – розповідала Галина КЛИМПУШ».
Те, що вівчарство у цій громаді – серед пріоритетів соціально-економічного розвитку, підтверджується низкою фактів. Орган місцевого самоврядування активно співпрацює із міжнародними організаціями Usaid-Агро, Usaid-Говерла, а також ФАО – Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН.
У громаді вже наявні успішно реалізовані проєкти у розвитку вівчарства. Зокрема, проєкт «Відродження вівчарства в Карпатському регіоні», в результаті якого створено Центр розвитку вівчарства.
Завдяки проєкту Міжнародної організації з міграції «Розвиток МСП: економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та відновлення бізнесу» закуплено обладнання для фермерського господарства на 4,5 тисячі євро.
Ще один успіх – виграний грант міжнародної організації ФАО, який передбачає закупівлю обладнання для селянського господарства на суму до 10 тисяч доларів. Також у рамках співпраці з цією міжнародною організацією забезпечено 270 дворогосподарств Ясінянської громади кормами для овець.
І це, кажуть у громаді, лише початок. До 2027 року в громаді збираються побудувати базову мережу родинних вівчарських господарств і значно наростити поголів’я овець.
Щороку свято Міри відбувається в один із днів травня, коли природа дозволяє розпочати полонинські випаси. Усі організаційні питання ще до свята вирішують «депутат» і «головний ватаг» полонини. Це стосується вартості утримання овець під час літування, графіку виходу на «рьид» (забирання власниками овець готових продуктів), організацію харчування вівчарів тощо.
У день Міри власники приганяють своїх овечок на полонини, де привселюдно їх здоюють. Молоко приносять до головного ватага, який проводить контрольні заміри. Використовує для цього традиційний вимірювальний посуд – коновчини. Обліковці, що сидять поряд, вносять ці дані щодо кожної вівці. Це робиться для того, щоб вівчарі знали, скільки сиру треба буде віддати господарям, поки тварини перебуватимуть на літніх випасах.
Перший сир із зібраного молока роблять одразу на святі Міри. Отриманим продуктом пригощають усіх присутніх. Звучать народні пісні, люди танцюють і веселяться. День стає святковим, вселяє надії на успішне проходження.
Нарешті, той день настав. Вранці разом із сільчанами, які хто пішки, хто на підводах або автівках рушили на полонину, туди взяли курс і працівники Обласного організаційно-методичного центру культури. Завідувач сектору нематеріальної культурної спадщини Владислава РІШКО та завідувач відділу інноваційних програм та культурно-мистецьких проєктів Олена ГАЙДУК стали свідками яскравого дійства, що 13 травня 2023 року відбувалося на полонині Головчьиска.
Сюди прямували зі своїми вівцями – від кожної сім’ї по 3–5–10 голів – власники з усього селища. У повітрі – голосні звуки сотень дзвіночків, прикріплених до шиї кожної вівці. З маленьких овечих «потічків» сформувалася величезна отара.
Вівчарі здоювали овець, а ґазди відносили здоєне молоко обліковцям, які вносили відомості про його кількість. Від цього ж бо залежатиме, скільки сиру та вурди кожен власник отримає протягом полонинського літа.
Ватаг полонини Головчьиска – Василь СЕРГІЙЧУК, одягнений у вишиванку, особисто приймав здоєне молоко. Двоє обліковців вносили відомості в зошити. Атмосфера дійства – особлива.
Святково зазвучали звуки сопілки, а відтак – трембіти. Вона гучно озвалася в руках Миколи КОТОРАЖУКА. Священник о. Крістіан РУЩАК проказав молитви й освятив овець. Урочисто освятив і будз сиру, отриманий із молока, здоєного цього дня.
Уже через п’ять місяців нинішнього 2024 року отари овець із селища Ясіня та сіл цієї громади знову поженуть на полонинські випаси. І знову, як і в попередні роки, все розпочнеться з традиційної Міри – святкового для громади дня.
Автор Василь БЕДЗІР, провідний методист КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради
