Фестиваль є візитівкою Рахівського району і однією з найяскравіших сторінок культурно-мистецького життя Закарпаття. Вже більше десяти років він демонструє кращі здобутки та традиції Гуцульщини: культуру, побут, ремесло та знану гостинність.

Фестиваль-ярмарок „Гуцульська бринза” започатковано в 1999 році. Це свято повноправно входить у наше життя, як традиційний щорічний підсумок відродження і розвитку на Рахівщині тваринництва і вівчарства зокрема. Ніхто не може уявити собі Карпатські гори без шовковистих зелених полонин з отарами, без мелодій сумовитих трембіт, співучих сопілок без мужніх, загартованих негодами і недоступними гірськими стежками вівчарів.

Тому сьогодні для нас вівчарство, – це не лише одна із традиційних і найбільш оптимальних у високогірних умовах галузей сільського господарства, але й складова самобутньої історії, етнографії і культури Рахівщини. Їх відродженню і розвитку сприяє наш фестиваль, який проводиться з ініціативи і за матеріальної підтримки районних держадміністрацій, ради, міської, селищних, сільських територіальних самоврядних громад.

Найпершим оберегом на кожній полонині для вівчарів і отар споконвіків є полонинська ватра. Після того, як запалає полонинська ватра на фестивалі „Гуцульська бринза”, відбувається огляд виставок-експозицій, які традиційно готують територіальні громади населених пунктів району.

Цікавою є й низка конкурсів, під час яких свою творчість демонструють коломийкарі, трембітарі та сопілкарі. Закінчується свято масовим гулянням.

Проводиться фестиваль щороку в першу неділю осені. Це свято присвячене в першу чергу поверненню пастухів, які за кілька місяців до цього йдуть в полонини, а повертаються вже з початком осені. Але це також фестиваль, який демонструє колоритність, особливість, красу та гостинність гуцульської культури. Тут і справді в ці дні панує дуже дружня, домашня атмосфера, де всі здаються своїми і давним-давно знайомими. На “Гуцульській бринзі” виступають різноманітні творчі колективи з усього так званого гуцульського регіону, щоб позмагатися між собою в семи конкурсних програмах – танцювальної, музичної, співочої і театральної. Від кожного регіону буде представлено колективи, які презентуватимуть пісні, танці, відео про драматичні твори на гуцульську тематику.

Крім того, кожен регіон представить окрему виставку народних ремесел, для того, щоб показати творіння народних умільців в різних жанрах прикладного мистецтва.

Що вже й говорити про те, що справжню гуцульську бринзу, приготовлену різними способами, можна спробувати тільки тут. Продукт, вартує тисячам захоплених слів і місця у Вашій валізі, оскільки, спробувавши його, не зможете втриматися, щоб не купити! Тому настійно радимо вже зараз запланувати поїздку на початок вересня і провести його на «Гуцульській бринзі», побачимося там!

Головні факти про бринзу:

Слово «бриндзя» запозичене з румунської мови, де воно означає сир взагалі.

Вистояний, перемелений сир не можна солити йодованою сіллю, не треба набивати відразу після соління у посудину. Бриндзя має відстоятися.

Справжня гуцульська бриндзя розсипчаста і солена.

Бриндзя — найулюбленіша їжа горян, важливий продукт румунської, болгарської та української кухні.

«Гуцульською віагрою» бриндзю називають, бо вона підвищує загальний тонус організму і сприяє підвищенню потенції чоловіків.

Основні компоненти бриндзі — свіже овече молоко та закваска, так званий кляг, добутий зі шлунку молочного ягняти. Технологія виготовлення продукту передбачає скисання нагрітого молока з закваскою з подальшим його збиванням та формуванням соковитих грудочок — будзів, які розміщують у чисте полотно та підвішують, щоб стекла рідина.

Бриндзя для гуцула — це не тільки продукт для споживання, це передусім багаторічний досвід і життя людей, це звук трембіти навесні, коли вівчарі йдуть на полонину, це ватра і гори, оповиті туманом, це любов до природи та людей.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також сподобається

Найвідоміші попи УПЦ мп Закарпаття, які активно пропагують наративи кремля

Українська Православна Церква московського Патріархату (УПЦ МП) історично має тісні зв’язки з…

Закарпатську ОВА очолить місцевий бандит Мирослав Білецький по кличці “Майорчик”

Начальник Закарпатської ОВА Віктор Микита має всі шанси стати Головою Державної податкової…