Іноді найкращі ідеї народжуються не з готових рецептів, а з підказки, яку громада переосмислює по-своєму. Саме так сталося в Іршавській громаді на Закарпатті. Те, що починалося як спроба долучитися до європейської ініціативи, згодом перетворилося на власну історію, яка об’єднала мешканців, школи, дитячі садки, екологів і волонтерів.
Восени 2025 року Закарпатський регіональний офіс «U-LEAD з Європою» запропонував громаді податися до European Stork Villages Network — європейської мережі громад, які системно дбають про білих лелек. Цього разу стати її учасником не вдалося: мережа вирішила не визначати українську громаду-переможця. Але сама ідея не зникла. В Іршаві її зробили своєю — і вже навесні започаткували «Лелечий тиждень», який об’єднує природоохоронні, освітні та благодійні ініціативи.
Мережа, яка починалася з ідеї
Охорона та вивчення популяції білого лелеки — це не лише про природу, а й про міжнародну співпрацю. У Європі діють спеціалізовані ініціативи, які об’єднують громади, що системно дбають про середовище існування цих птахів, — зокрема European Stork Villages Network (EuroNatur). Мережа створює простір для обміну досвідом між селами: як безпечно облаштовувати гнізда, як працювати з енергетиками, як залучати туристів і освітні заклади до теми лелек.
Саме до цієї мережі Іршавська громада намагалася долучитися ще восени 2025 року. У громаді на той час нарахували близько 10 гнізд білих лелек — цифра, яка сама собою свідчить про сприятливе середовище й дбайливе ставлення мешканців до природи.
Віра Глушко, депутатка Іршавської міської ради, головна спеціалістка відділу економічного розвитку та інвестицій, зізнається: спершу це була просто цікава ідея, яку варто спробувати реалізувати.
«Тема лелеки дуже тепла, родинна, добра. Коли усюди багато трагедій і горя, лелека — це про щось радісне. Мене це зацікавило, тим більше, що людям вона заходить — і дітям, і дорослим», — розповідає вона.
«Ми в U-LEAD завжди шукаємо для громад рішення, які допомагають розкрити їхній внутрішній потенціал. Іршавська громада одна з перших щиро відгукнулася на нашу пропозицію і з величезним азартом підхопила цю ідею, продемонструвавши неймовірне бажання рухатися в екологічному напрямку. Особливо хочеться відзначити Віру Глушко, яка так щиро горить своєю справою: вона ніколи не упускає шансу спробувати для громади щось цікаве і з неймовірним теплом веде людей за собою», — зазначає Оксана Юрійчук, адміністративний фахівець Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Закарпатській області, яка активно допомагала громаді в процесі руху до мережі.
Наскільки ця тема справді відгукується мешканцям, стало зрозуміло ще до появи «Лелечого тижня». Коли з гнізда випав молодий лелека, люди через соціальні мережі шукали орнітологів, знайшли родину, яка виходила птаха, і вже за місяць він повернувся в природу. А коли через небезпеку для електромереж довелося демонтувати його гніздо, місцеві жителі не обмежилися обуренням: вони самі виготовили металевий каркас, щоб допомогти лелекам безпечно облаштувати нове місце. Ця історія добре показала: для Іршавської громади лелеки — не просто символ, а частина місцевої ідентичності, за яку люди готові брати відповідальність.
Та попри те, що European Stork Villages Network минулого року вирішила не визначати українську громаду-учасницю, у громаді вирішили не чекати наступного шансу і діяти.
«Свято Лелеки: Повернення додому»
«Тема нас зацікавила — з мережею чи без неї. Тож ми вирішили, що нам буде добре почати бодай з чогось, і провести Лелечий тиждень», — каже Віра Глушко.
Одразу ж навесні цього року, з 18 березня по 1 квітня, у громаді вперше пройшов «Лелечий тиждень» — за чотирма напрямками: екологічним (просвітницькі заходи, спостереження за лелеками), етнографічним (народні традиції зустрічі весни, майстер-класи, обрядове печиво), туристичним (презентація «лелечих» локацій громади) і благодійним.
Саме благодійний напрямок цього року дав найпомітніший результат. Ідея повернення додому виявилася особливо близькою українцям зараз — тож у межах тижня громада реалізувала СК-проєкт «Лелека додому — військовим допомога: від села до села» (24 березня — 8 квітня 2026 року) у межах Фонду стійкості Іршавської громади.
Мешканці Ільниці, Іршави та Підгірного приносили продукти тривалого зберігання — консервацію, крупи, продукти швидкого харчування — для передачі захисникам через місцевих волонтерів. За два тижні до ініціативи долучилися 78 людей, які зібрали 300 кг продукції на суму 25 170 грн. Причому охочих виявилося більше, ніж планувалося спочатку, — тож громада оперативно розширила проєкт на інші населені пункти.
Кожен учасник збору отримав винагороду у вигляді РВ-токенів «Фонду стійкості громади» — цього разу 80 токенів на людину. Це не просто подяка: токени дають донорам право голосу — вирішувати, які локальні підприємницькі ініціативи в громаді підтримати далі. Так безоплатна допомога перетворюється на інструмент впливу на розвиток громади, без залучення зовнішнього фінансування.
Паралельно з благодійним збором тиждень пройшов і в закладах освіти громади. У дитсадках дітям розповідали про лелеку як символ добра, родини й весни, проводили тематичні заняття — про звички птаха, його значення в українській культурі, про птахів, які живуть на території України. Малюки розмальовували лелек, а педагоги використовували тему, щоб виховувати дбайливе ставлення до природи змалку.
Що це означає для громади
Іршавська громада не отримала офіційного міжнародного статусу — принаймні поки що, мережа European Stork Villages сама залишила цю розмову відкритою на майбутнє. Але отримала дещо інше: тему, яка за рік з ідеї виросла у повноцінний цикл заходів довкола спільної справи — і природоохоронної, і благодійної одночасно.
«Для громади участь у тематичній мережі ЄС — це спосіб бути в колі європейських партнерів, які відкриті до українських ініціатив: тут можна вчитися на кращих практиках, ефективніше використовувати власні ресурси, залучати однодумців і водночас природно закріплювати образ України як країни, що розвивається й діє разом з іншими європейськими громадами. Але навіть якщо шлях до конкретної мережі ще триває, сам процес створення власних проєктів уже має цінність. Такі ініціативи формують репутацію громади, демонструють її активність і готовність до міжнародної співпраці. Це той досвід, який у майбутньому може відкрити двері до інших європейських партнерств», — зазначає Павло Логвінов, керівник Закарпатського регіонального офісу U-LEAD з Європою.
Та найцінніше, що Лелечі дні об’єднали жителів Іршавської громади: від вихованців дошкільних навчальних закладів, учнів шкіл до природоохоронців та волонтерів, звичайних жителів багатьох сіл та міста Іршави.
