Памʼятаєте мера Рахова Віктора Медвідя, який у 2023 році сам собі виписав триденне відрядження до Румунії і після цього в Україну не повернувся?
Офіційно Віктор Медвідь їхав до румунської комуни Бістра нібито працювати над транскордонним проєктом.
Пізніше стало відомо, що його планують оголосити у міжнародний розшук і домагатися екстрадиції.
Через три роки ця історія фактично дійшла до фіналу.
1 вересня 2026 року Вища палата касації та юстиції Румунії, Înalta Curte de Casație și Justiție (ÎCCJ), тобто найвища судова інстанція країни, відхилила скаргу Віктора Медвідя як необґрунтовану. Рішення про його екстрадицію в Україну стало остаточним.
А шлях до цього рішення вийшов доволі цікавим.
У вересні 2025 року Медвідя оголосили в міжнародний розшук через Інтерпол і невдовзі затримали в Чехії. Через два дні його відпустили з-під варти під судовий контроль. Однією з умов була заборона залишати Чехію до завершення процедури його можливої екстрадиції в Україну.
Але Медвідь цю заборону порушив і виїхав до Румунії. Увечері 18 березня 2026 року його затримала поліція в Араді.
Сам Медвідь пояснював румунській стороні, що приїхав туди нібито через хворого сина: хотів відвезти його до лікаря та на психотерапію, а після цього начебто планував повернутися до Чехії.
Румунський суд ці пояснення не переконали. Апеляційний суд Тімішоари взяв Віктора Медвідя під тимчасовий арешт саме для проведення процедури екстрадиції. Потім арешт йому кілька разів продовжували.
У квітні Віктор Медвідь спробував піти іншим шляхом і подав у Румунії заяву на політичний притулок.
Він стверджував, що справа проти нього в Україні має політичний характер, а сам він нібито став обʼєктом переслідування після конфлікту навколо лісової галузі. Також заявляв, що після екстрадиції не матиме справедливого суду і через війну його життю може загрожувати небезпека.
Через цю заяву процедура навіть на певний час загальмувала.
Спочатку Апеляційний суд Тімішоари дозволив його видачу Україні, але Вктор Медвідь оскаржив рішення. Вища палата касації та юстиції скасувала перше рішення про екстрадицію і відправила справу на новий розгляд, пояснивши: спочатку має бути остаточно вирішене питання щодо притулку.
Але і тут Віктору Медвідю не пощастило.
Генеральний інспекторат з питань імміграції Румунії відмовив йому у статусі біженця. Медвідь оскаржував цю відмову, однак її залишили в силі спочатку суд у Тімішоарі, а потім і Тімішський трибунал.
Після цього Апеляційний суд Тімішоари вдруге дозволив екстрадицію Медвідя в Україну.
Він знову подав скаргу.
І вже 1 вересня найвищий суд Румунії остаточно її відхилив.
Румунським суддям Україна також надала окремі гарантії: Віктора Медвідя не переслідуватимуть з політичних мотивів, йому мають забезпечити право на захист і медичну допомогу, а у випадку арешту його утримуватимуть у західній частині України, далеко від активних бойових дій, у закладі з укриттям від можливих обстрілів.
Тож юридичних перепон для передачі Медвідя Україні фактично більше немає.
Нагадаємо, в Україні Віктора Медвідя розшукували у справі про заволодіння бюджетними коштами та підроблення документів. Окреме кримінальне провадження зʼявилося і після історії з його виїздом за кордон.
Отак триденне відрядження мера Рахова до Румунії розтягнулося більш ніж на три роки.
