Мукачівської
греко-католицької єпархії
Апостольському Адміністратору
Преосвященному владиці
Кир Нілу (Лущаку), ЧБМ, PhLic.
З почуттям неспокою і тривоги ми, закарпатські греко-католики, представники інтелігенції краю, звертаємось до адміністративного керівництва МГКЄ щодо останніх несправедливих рішень і створення нездорової атмосфери в середовищі Церкви.
Для нас очевидним є факт, що нині МГКЄ переживає глибоку і тривалу в часі внутрішньо-інституціальну та духовну кризу. Суть її полягає в тому, що керівна ланка Церкви своїми окремими діями і настановами системно та послідовно порушує природний стан рівноваги, християнського благочестя та справедливості в греко-католицькій спільноті Закарпаття. Зазнають переслідування і неприйнятного тиску ті священники і вірники, яких турбують загрозливі тенденції в єпархії і в нашому краї загалом.
Певним чином ситуація нагадує ту, яка була в церковному середовищі Закарпаття напередодні Першої світової війни, коли частина греко-католицького священства поступово відірвалась від духовних потреб своїх вірників, вивищилась своєю корисливістю та національним відступництвом у бік домінуючого в їх середовищі мадяронства. Пам’ятаємо, до якої кризи це призвело в той час, допоки вже нова генерація місцевого священництва великими зусиллями й життєвим подвижництвом взялась виправляти соціальне становище й провадило духовне оздоровлення греко-католицької спільноти нашого краю в міжвоєнний період.
Ми добре памʼятаємо, як домінування корисливих групових мотивів серед тих, хто був покликаний стати духовними провідниками, привело до згіршення тисячних мас вірних у краї. Винні у цьому особи в народній памʼяті та історичних дослідженнях є «притчею во язицех», а їх доля – пересторогою для теперішніх і прийдешніх поколінь.
Нині ж склалася ситуація, коли обмежене число осіб в керівництві МГКЄ чинить неприпустимий тиск і авторитарним способом упокорює й дискредитує в очах своїх прихожан тих, кому дороге живе існування Церкви в її постійній гармонії духовної взаємодії з вірниками, їх спільне щоденне діяння задля утвердження й кріпості Віри й Справедливості.
На наше тверде переконання, цьому дало початок не до кінця продумане рішення Святої Столиці в 1993 році про окремішнє існування МГКЄ і УГКЦ. І це відбулося попри прагнення єдності греко-католиків у єдиній країні, як це диктують канони існування і усталені звичаї Східних Церков. Тоді була проігнорована воля переважаючої кількості греко-католицьких вірників Закарпаття, їх численних масових зібрань і офіційних звернень з цим своїм жаданням єдності до Апостольської Столиці.
Мусимо констатувати, що, висловлюючись символічно, сьогодні триває практика упослідження, вихолощення і відчуження від тіла МГКЄ життєвого Чину св. пам’яті Владики Івана Марґітича та інших сподвижників єдності Церкви.
У низці показових і особливо прикрих прикладів втрати сутностей і практики Живої Церкви в сучасній МГКЄ є випадок з адміністратором парафії Вознесіння Господнього у с. Великі Лази та парафії Архистратига Михаїла у с. Глибоке на Ужгородщині о. Михайлом Михайльцем. Декретом Єпископа Ніла від 26 січня 2024 р., отця Михайла без жодних належних розглядів і пояснень безпідставно, як ми вважаємо, відсторонили від Великолазької парафії уже 28 січня ц. р.
О. Михайло давно має глибоку повагу вірників, а своєю душпастирською, громадською та науково-просвітницькою діяльністю заслужив авторитет і в себе на парафіях, і в нашому краї загалом.
Ми, представники інтелігенції краю, просимо переглянути це рішення стосовно о. Михайла і якомога швидше усунути несправедливість щодо достойної людини і доброго священника. А разом з тим припинити практику безпідставних переслідувань патріотичних і доброчесних у своїй християнській вірі отців-священників та активістів церковних громад.
Голова Ребрик І. М.
Члени: Кришеник В. М.
Коляджин О. М.
Ребрик Н. Й.
Горват В. В.
та ін.
