Науковці Карпатського біосферного заповідника (Рахівський район) розповіли чому мертва деревина – це скарбниця для грибів. Про це інформує пресслужба заповідника.
Чи знали ви, що мертва деревина – це цілий світ для грибів? Ці невидимі інженери відіграють ключову роль у кругообігу речовин.
Однією з основних відмінностей, що відрізняє праліси від господарських лісів – це наявність старих з відмерлою кроною дерев, на стовбурах і гілках яких ростуть найрізноманітніші гриби та повалених вітром дерев, деревина яких може лежати декілька десятків років, поки повністю не розкладеться. Без мертвої деревини було б неможливим існування багатьох видів грибів, які розкладають її, зокрема різні види забезпечують різні стадії у процесах розкладу та створюють умови для розвитку інших організмів.
До дереворуйнівних грибів відносять усі гриби, що розвиваються на деревних субстратах, зокрема і без використання дерев у ролі трофічного ресурсу. Біологічна особливість їх полягає в тому, що в міру руйнування деревини, одні види поступово змінюються іншими. Більшість дереворуйнівних грибів є сапрофітами – живляться складовими частинами мертвих дерев і, тільки деякі з них поселяються на живих організмах. Їх ще називають ксилотрофи – це група гетеротрофних організмів, які, руйнуючи деревину, забезпечують процеси гуміфікації та мінералізації органічних речовин, тобто є важливими редуцентами, що зумовлюють кругообіг речовин у лісових біогеоценозах.
Характерною особливістю багатьох таких гибів є їх висока залежність від господаря: є види, які розвиваються тільки на одному виді дерев чи чагарників. Вимирання таких дерев призводить і до вимирання спеціалізованого на ньому виду грибів.
Багаті на мертву деревину ліси, зокрема ліси Угольсько-Широколужанського масиву, мають важливе значення для збереження видової різноманітності грибів. Тут можна зустріти такі рідкісні дереворуйнівні гриби як герицій коралоподібний, герицій їжаковий, трутовик зонтичний.
До найважливіших дереворуйнівних грибів належать трутовики, які використовують для свого живлення целюлозу і лігнін. Вони є важливою частиною лісового біоценозу. Представники родини мають як м’ясисті плодові тіла, так і дуже тверді, корковидні, здерев’янілі. У лісах даного масиву зустрічаються біля 40 видів представників з родини Трутовикових. Серед них такі як трутовик жорстковолосистий, каштановий, справжній, лускатий, мінливий, зимовий; траметес різнобарвний, пухнастий; траметопсис оленячий; гіршіопор пергаментний; церіопор чорноногий і м’який; церена одноколірна; дедалеопсис бугристий та ін.
З літа до самих морозів (в м’яку зиму – на протязі всього року), на пеньках, на сухих гілках, на повалених та сухостійних стовбурах дерев листяних порід, переважно на дубах, буках, грабах, ясенах, березах, вільхах, вербах, кленах росте стереум ніжноповстистий з родини Стереумових, однорічні плодові тіла якого мають вигляд віялоподібних, ракушкоподібних шапок.
На пеньках, на сухих стовбурах дерев, на опалих гілках групами росте глива легенева – їстівний гриб, який використовують в їжу, але лише молоді екземпляри.
У букових пралісах можна зустріти яскравий гриб, поверхня плодового тіла якого блискуча, оранжева або золотисто-жовта, з родини Тремелових – тремеллу оранжеву, який росте з весни до кінця осені, на гілках опалих та сухих гілках дерев листяних порід, переважно клена та граба.
Також, з восени з вересня до самих морозів, на сухих повалених стовбурах та на сухих гілках дерев листяних порід можна побачити ексидію залозисту з родини Ексідієвих, плодові тіла якої спочатку каплевидні, пізніше округлі, звивисто-складчасті, чорно-бурі, чорно-коричневі, з віком та при висиханні чорні, гладенькі або з невеликими бородавочками, внизу волосисті.
На повалених гниючих стовбурах та на пеньках дерев листяних порід, переважно бука, граба, клена, групами зустрічається ксиларія багатолика, який в народі називають «пальці мерця». Цей дивний гриб за своє досить довге життя змінює кілька костюмів. У молодому стані блідий з білуватим кінчиком. Влітку гриб починає чорніти, а наприкінці літа або восени досягає зрілості.
Мертві дерева приховують багато таємниць, а подорож у світ грибів, що населяють мертву деревину букових пралісів є захопливою і цікавою…