Неабиякий резонанс у суспільстві набули перспективи демонтажу давніх гребель (кляуз) на гірських річках Рахівщини. Тож, ми хочемо поінформувати наших читачів і підписників.
Карпатський біосферний заповідник спільно з ГО «Дунайсько-Карпатська програма» реалізовують проєкт у рамках програми Open Rivers Programme, спрямований на підтримку річкових екокоридорів та збереження дорожньої інфраструктури.
До речі, проект проходить по всій Європі та США і стосується усунення дамб та надання річкам вільного доступу, покращення міграції риб, з метою їх збереження.
Такий проект не є першим в Карпатському регіоні, подібний був реалізований на території Верховинського НПП два роки тому.
Визначені для демонтажу три дамби (на потоках Білий, Богдан та Квасний) сьогодні не мають жодної цінності та переваги: ні культурної, ні функціональної, ні рекреаційно-екологічної. В одних місцях – це шматки деревини (залишки давно зруйнованих дамб) із значними наносами каменю та принесеною водою деревини. В інших місцях – це біологічно розкладена та повністю зруйнована деревина, що нагадує структуру колишньої дамби, яка переплетена корінням 20 річних дерев і наносами каміння і може розсипатися кожної хвилини. Усі ці структури представляють небезпеку для людини, населених пунктів та дорожньої інфраструктури. Повені і час їх зруйнували. А також вони створюють небезпеку для громад, туристів та є причиною руйнування дорожньої інфраструктури що унеможливлює виконанню заповідником основних завдань та створює проблеми для населення яке використовує зазначені дороги для традиційного господарювання і відпочинку.
Ці кляузи відігравали важливу роль більше 80-100 років тому у транспортуванні деревини з водою вниз за течією. Оскільки цей метод більше не використовувався, дамби втратили будь-яку функціональну потребу. Сьогодні закинуті залишки дамби спричиняють розмивання сусідніх середовищ проживання та руйнування доріг та мостів, стимулюючи будівництво нових захисних утворень. Захист безпеки дорожньої інфраструктури має важливе значення, оскільки дамби можуть підсилювати раптові повені, які можуть знищувати інфраструктуру населених пунктів. Тут очевидні економічні вигоди від демонтажу дамб, які включають усунення небезпеки повеней. Обстеження стану дамб було тривалим у 2023-2024 роках перш ніж приступити до його виконання.
Проєкт жодним чином не планує жодних заходів до існуючих діючих кляуз (як Говерлянська) в районі верхів’я Тиси, які, на відміну від зазначених 3-х дамб, відіграють історичну цінність і потребують підтримки та уваги зі сторони заповідника та місцевих громад.
Щодо Говерлянської кляузи, яка, до речі, найкраще збереглася серед усіх кляуз, залишки яких все ще стоять на потоках Чорногірського масиву заповідника, можемо сказати наступне. У заповіднику розроблений проєкт відновлення греблі і влаштування освітньо-рекреаційного комплексу. Звісно, що такий проєкт коштує чималеньких грошей. 
Проте, якщо знайдеться інвестор, він може будувати історичні кляузи будь-якого моменту.
Залишки кляузи (гаті) на Квасному в Марамороському ПНДВ – це біологічно розкладена та повністю зруйнована деревина, що нагадує структуру колишньої дамби, яка переплетена корінням 20 річних дерев і значними наносами каміння і може розсипатися кожної хвилини, зруйнувала повністю дорогу, яку місцеві мешканці використовували як шлях до полонинського господарства, служби МНС – для рятування людей, а для заповідника вона має протипожежне та природоохоронне значення і є важливою для роботи служби державної охорони установи. За таких обставин дамба несе також небезпеку туристам які піднімаються на залишки дамби щоб зробити фото на пам’ять. Зараз чималого фрагменту дороги не існує – під час чергової сезонної повені потік в черговий раз змінив русло перед дамбою і протікає повністю там де раніше була дорога.
В рамках проєкту, демонтуванням зазначеної дамби (гаті) буде відновлено природну течію русла потоку, проведено берегоукріплення, відновлено дорогу та проведено водовідведення з встановленням однієї дорожньої труби. Це не дозволить потоку під час паводку в черговий раз зруйнувати дорогу, яка є єдиною, що веде до полонини Кваснівчик, найвищої вершини Марамороського масиву, г. Піп Іван зі сторони Богданської долини та дає можливість проїзду на випадок аварійної ситуації, а також в природоохоронних і рекреаційних цілях, до села Ділове Рахівської територіальної громади.
В Чорногірському ПНДВ, на потоці Білий, вище за течією від Говерлянської греблі, в рамках проєкту, демонтуванням дамби (гравійного насипу) буде відновлено природню течію русла потоку, проведено берегоукріплення, підсипано дорогу та проведено водовідведення з встановленням 2-х дорожніх труб. Це не дозволить потоку під час паводку в черговий раз зруйнувати дорогу яка є єдиною, що веде до найвищої вершини України, та інших туристично-привабливих місць Чорногори зі сторони Богданської долини.
Станом на сьогодні, відповідно до угоди про співпрацю та договору про надання послуг Карпатського біосферного заповідника з ГО «Дунайсько-Карпатська програма» вищезазначені заходи проводяться на всіх 3-х об’єктах. А щодо проведення заходів по розчистці історичної греблі (гаті) на р. Білий від захаращення та проведення заходів щодо її облаштування як туристичної локації створено робочу комісію заповідника, яка за участі представників Рахівської районної державної адміністрації та Богданської сільської ради в найближчі дні проведе обстеження дамби, погодить відведення в рубку небезпечних дерев та надасть пропозиції з облаштування зазначеного туристичного обєкта.
Друзі, отримуйте інформацію з перевірених джерел
і слідкуйте за нашою сторінкою та сторінкою Дунайсько-Карпатської Програми – ми поінформуємо вас чесно!
